Енергетичний терор триває. Що буде зі світлом восени і взимку – прогноз експертів

Енергетичний терор триває. Що буде зі світлом восени і взимку – прогноз експертів

Фото: facebook.com/npcukrenergo

Прогнозування ситуації у вітчизняній енергетиці завжди було невдячною справою, а війна та регулярні атаки росіян на енергосистему України все ускладнили ще більше. Коментуючи цю сферу, експерти завжди ставлять умову: «якщо не буде нових обстрілів». Але всі розуміють, що обстріли будуть, незрозумілі лише їх масштаби та наслідки. В одному експерті впевнені на всі сто: з початком холодного періоду на українців знову чекає «життя за графіком».

Що відбувається

26 серпня Росія завдала потужний удар по об’єктах української енергетичної інфраструктури. І хоча обстріли тривають весь тиждень, пошкодження минулого понеділка є наймасштабнішими.  На думку експертів, тиждень тому енергосистема зазнала однієї із наймасовіших атак з початку енергетичного терору, який триває із середини вересня 2022 року.

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, головною метою обстрілів 26 серпня були розподільчі мережі, точніше, трансформаторні підстанції та системи видачі електроенергії, які знаходяться біля атомних станцій, зокрема, Рівненській та Хмельницькій. Пошкодження були серйозні, і на відновлення підуть тижні.

Ситуацію погіршує той факт, що нові втрати «накладаються» на старі, тож балансувати систему дедалі все складніше.

— Після ударів по розподільчим мережам у 2022-2023 роках було порушено роботу підстанцій, — нагадав у розмові з Коротко про енергетичний експерт Юрій Корольчук. – Тоді нас врятував великий запас міцності на цих підстанціях: там стояли трансформатори великої потужності, були резервні лінії, резервні підстанції. Але відтоді Укренерго фактично не робила капітальних ремонтів підстанцій. У 2023-му році відремонтували 2 підстанції з 10 пошкоджених, цьогоріч осилили ще одну. А 7 підстанцій хоча й працюють, по суті, залишаються в стані оперативного ремонту, і щоб вони вийшли на свою проєктну потужність, потрібно робити капітальний ремонт.

Потужність підстанцій внаслідок пошкоджень та відсутності повноцінного ремонту в середньому по країні знизилась на 40%, продовжує експерт. На практиці це означає, що, наприклад, якщо місто споживає мільйон кіловат, підстанція зможе пропустити лише 600 тисяч. А 400 тис. кіловат споживачі не отримають, тобто на них чекають відключення.

Чому саме зараз?

За словами Корольчука, у 2023 році Україна пішла шляхом трансформації роботи енергосистеми. Через те що підстанції не живуть своїм життям, а працюють в комплексі з виробником, режим роботи енергосистеми після перших масштабних руйнувань помінявся загалом. Тож новий ракетний удар останнього тижня серпня відбувся, умовно кажучи, по новій енергосистемі.

— Не виключено, що ворог навмисно дочекався, коли енергосистема вийде на свій новий режим роботи, коли буде ясно, за що яка підстанція відповідає, і почав знов руйнувати вже нову схему роботи, — зазначив Корольчук. — Напевне, в цьому і є відповідь на питання, чому удари знов завдали по підстанціях і чому вони відбулися саме зараз.

Підстанції грають дуже велику роль – вони з’єднують систему, пояснює експерт. Відповідно, ракетні удари її роз’єднують. За один раз таке роз’єднання не робиться, але, може, і нема мети зробити це за один раз. Можливо, мета ворога полягає саме в тому, щоб підтримувати цей «жах без кінця».

Водночас, на думку енергетичного експерта Андріана Прокіпа, метою атаки була спроба зробити блекаут щонайменше у частині країни. Атака ускладнила передачу електроенергії із західних областей до центру та сходу України, що створює додаткові виклики для енергетичної системи.

На жаль, удари по енергетичних об’єктах були відносно точними, пошкодження суттєві. Влітку, коли експерти давали свої прогнози (до речі, не такі вже й апокаліптичні), майже постійно уточнювали: «якщо не буде нових обстрілів». Але напевне всі розуміли, що обстріли будуть, було просто неясно, в якому масштабі.

За словами Юрія Корольчука, прогнози були кращими за дійсність. Після обстрілів генерації в березні-квітні всі думали, що це вже дно, гірше не буде, але помилилися. Хоча, каже експерт, ця «неочікувана подія» дуже нагадує, як в щозими «неочікувано» випадає сніг.

Що далі?

На думку Андріана Прокіпа, у вересні ситуація може навіть значно покращитись, аж до відсутності відключень. Але всім зрозуміло, що зима буде складною.
Давати прогнози на майбутнє, що буде після ракетних обстрілів, неможливо. Але те, що взимку на нас чекають серйозні проблеми, — це не прогноз, а констатація факту, погоджується Олег Попенко.

— Якщо потужні обстріли триватимуть (а потрібно бути дуже великим оптимістом, щоб вважати, що це буде не так), відновлювати трансформаторні підстанції, системи передачі, системи видачі електроенергії буде дедалі складніше, — зазначив експерт у коментарі Коротко про. — Не виключено, що без електрики будемо сидіти половину вересня, а далі все залежатиме від подальших обстрілів. З наближенням опалювального сезону ситуація погіршуватиметься, відключення ставатимуть тривалішими.

Щодо можливості блекауту взимку, то, каже Олег Попенко, обстріли 26 серпня призвели до відключення електрики по всьому Луцьку, великі проблеми були у Житомирі. Якщо розуміти під блекаутом повне відключення електрики на всій території України, то, на думку Попенка, до цього ми навряд чи дійдемо. У нас все ж таки є імпорт, який дозволить балансувати. Але відключення електрики одночасно в декількох областях цілком можливі.    

Водночас Юрій Корольчук вважає, що на початку вересня ситуація має стабілізуватися, адже спека скінчилася, а до холодів ще далеко. Відносно спокійно з електрикою буде і у жовтні — до похолодань. Але з початком холодного періоду на українців чекає «життя за графіком».

— Почнуть, напевне, з двох годин відключень і не кожен день, але в грудні вже відключення будуть щодня, — прогнозує експерт. – За сильних морозів відключення можуть тривати 12 годин та більше. І, на жаль, електрику вимикатимуть у пікові періоди – вранці, вдень, ввечері.

Щодо блекауту, то він взимку цілком можливий, вважає Юрій Корольчук. Все залежить насамперед від роботи блоків АЕС, адже можливості «закритися» імпортною електроенергією не буде – надто великі обсяги.

— Якщо відбудеться роз’єднання енергосистеми, блекаут може тривати навіть більше трьох днів, як було у 2022-му, — підсумував експерт у розмові з Коротко про. — Це може стосуватись не всієї України: якщо Укренерго спрацює оперативно, він зможе розділити енергосистему по регіонах. Це важко зробити, але з метою збереження контрольованого життя принаймні на частині території країни — цілком можливо. Іншим регіонам доведеться виходити із ситуації завдяки генераторам.

Джерело

Новини України