Вбивство у Лимані. Ілюстрація: Новини Донбасу
У Лимані Донецької області 21 січня військовослужбовець Національної гвардії України увірвався до будинку двох пенсіонерок та застрелив їх. Перед смертю жінки встигли викликати поліцейських, але після їхнього приїзду солдат відкрив вогонь по двох правоохоронцях. Вони також померли на місці.
«Новини Донбасу» спробували розібратися, що могло стати причиною трагедії.
Як сталася трагедія
Тіла жінок виявили на літній кухні, а поліцейських — біля будинку.
«Надю тут розстріляли, ось це її кров. І тут шматки обличчя, зуби лежали. Трішки винесли. Ми не прибрали, бо нас сюди не пускали. Тут поліція працювала. Тепер воно замерзло і все», — поділилася родичка загиблої.
З місця злочину нацгвардієць втік, однак його затримали правоохоронці.
Сліди від куль. Фото: Новини Донбасу
«За гарячими слідами було затримано військовослужбовця Національної гвардії України. Слідчі Державного бюро розслідувань сповістили фігуранта про підозру у скоєнні умисного вбивства, а також про зазіхання на життя працівника правоохоронних органів», — заявила прессекретарка територіального управління ДБР Краматорська Валерія Осипець.
В однієї із загиблих жінок залишилися донька та син. Щодо вбитих поліцейських, то з ними попрощалися за кілька днів.
«Тож дітей шкода, бо вони молоді хлопці. За що? А ці люди похилого віку, що вони кому зробили?», — розмірковує мешканка Лимана Тетяна.
Що могло стати мотивом вбивства
Після того, що сталося, в соцмережах почали поширювати чутки про можливі причини вбивства: посттравматичний розлад, вживання наркотиків військовослужбовцем, спроба зґвалтування і навіть конфлікт у процесі купівлі самогону.
«Не торгували вони самогоном. Були дуже добрими, спокійними людьми. Займалися своїм: квітами займалися, овочами торгували. У них скрізь порядок, скрізь чистота. Та заради Бога, це наклеп, що вони самогоном торгували, цього не було», — переконана знайома загиблих Тетяна.
Мешканка Лимана Тетяна. Фото: Новини Донбасу
Що могло стати причиною вбивства у правоохоронних органах наразі не відповіли.
«Зараз підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, призначено низку необхідних експертиз. Процесуальне керівництво здійснює Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону», — повідомила прессекретарка теруправління ДБР Краматорська Валерія Осипець.
Вірогідні причини та мотив вбивства все ще не відомі. Але ми вирішили поставити питання психологу, що теоретично могло спонукати людину зробити таке.
Тут неможливо відповісти однозначно без попереднього обстеження тому, що це могла бути гостра психотична реакція, це могло бути результатом ТСР. Але не посттравматичного, а травматичного перебування у тривалому стресі. Тому тут однозначно я б не бралася відповісти на це питання, не бачачи пацієнта, бо це ціла низка впливів. Але те, що у людей можуть бути спалахи агресії під час ПТСР, так, можливо. І дуже важливо, щоб людина розуміла, що це не тільки вона сама злиться, це злиться весь організм, захищаючись від того, чого вже немає», — пояснила психологиня Ірина.
Ірина практикуючий психолог із більш ніж 20-річним досвідом. З питаннями впливу війни на психіку працює з 2014 року. Вона каже, що надлишковий стрес характерний не лише для військових, а й для цивільних.
Тому посттравматичний синдром може проявитись у будь-якої людини й не завжди відразу. Життя у постійній напрузі, перетворює такий стан на норму.
Місце трагедії у Лимані. Фото: Новини Донбасу
Але коли людина виїжджає із зони конфлікту, решта світу здається їй неприродною. Як правило, щоб вийти зі стресу знадобиться стільки ж часу, скільки в ньому і пробула людина.
Але якщо звернутися за допомогою до фахівців, процеси відновлення проходять набагато швидше і не так гостро для самої людини та її близьких.
«Вихід може переживатися ще більш напружено і складно ще чому. Під час активних подій відбувається так зване заморожування емоцій, людина як би не відчуває. Може хтось із вас помічав, що ви стали «байдужішими» до переживань інших людей, стали менше плакати, на якісь події, які раніше викликали у вас співчуття, співпереживання. І навпаки, виникає активність, яскрава агресія там, де її могло б і не бути раніше. Звідси може бути певна сексуальна напруга. Бо сексуальна напруга несе за собою розрядку. Плюс дає велику кількість позитивних переживань», — сказала психолог.
Зазначається, що у воєнний час найважче військовим та мирним жителям поблизу бойових дій.
Підтримка рідних — якір, який допомагає не збожеволіти
Наприклад, Володимиру з Краматорська, колишньому бойовому медику 24 бригади, за час його служби найважче було втрачати своїх побратимів.
«Дуже важко, коли в тебе помирає поранений або на столі, або в машині під час евакуації. Обстріли … Загроза саме твого життя зазвичай відступає на другий план. Тобто. найголовніше, це все-таки надати допомогу. Якщо сьогодні, саме цієї хвилини, в тебе немає нікого на столі, тобто. ви не чекаєте на пораненого, ось тоді ти починаєш дбати про своє життя», — пояснює ветеран російсько-української війни Володимир.
Володимир із перших днів повномасштабного російського вторгнення пішов у армію добровольцем. Він брав участь у боях за гарячі точки, такі як Гірське, Золоте, Тошківка, Новотошківка Луганської області, а також Попасна, Бахмут Донецької області.
Володимир — ветеран російсько-української війни. Фото з особистого архіву Володимира
У середньому йому доводилося рятувати по 80 людей на добу, регулярно потрапляючи під обстріл. Він каже, що рятують думки про головну мету — захистити свою сім’ю, а також підтримку рідних.
«Зв’язок із рідними, підтримка з їхнього боку, це безумовно дуже важливо. Якщо в тебе немає якоря у цивільному житті, то ти збожеволієш набагато швидше на війні. Ти мусиш розуміти, для чого ти там перебуваєш. Яка в тебе основна ціль, яка у тебе ідея. Запитуючи себе ти, скажімо так, не тонеш у проблемах, не тонеш у стресі. Це таке маленьке рятувальне коло», — упевнений ветеран.
Володимир застерігає тих, хто намагається позбутися стресу за допомогою алкоголю чи заборонених речовин.
«Будь-який алкоголь і наркотики тільки посилюють ситуацію, якщо ти намагаєшся тримати це в собі, то ти зможеш зробити це якийсь час. Пів року, рік, півтора року… Все залежить від того, наскільки ти сильна людина, але зрештою тебе порве зсередини», — стверджує Володимир.
Стресова ситуація на фронті. Фото з особистого архіву Володимира
Як це було в одному з нечисленних випадків, які згадав Володимир.
«Привезли нам хлопця, молодого, років 25. Який приїхав, сів до нас на стіл і спокійним голосом каже: Хлопці, я божеволію. Я сьогодні мало не розстріляв свій підрозділ. Вночі, на позиції, дивлюся орки лізуть. Я починаю стріляти туди. Мені дають ляпаса мої побратими й кажуть, що ти робиш? Там нікого немає. Та ні, он же йшли. Повертаюся, а там нікого немає», — розповів ветеран.
Психолог також наголошує на тому, що у людей, які пережили стрес, можуть проявлятися флешбеки (переживання, що повертаються).
Організму необхідно давати можливість відпочити
«Ви, напевно, вже чули про так звані флешбеки, тобто. переживання, що повертаються. Це можуть бути страхи, картинки, образи, це можуть бути стани й сни, що повторюються. Ось таким чином організм для відновлення рівноваги, як маятник, хитає в інший бік, у ту травматичну подію, щоб її пережити в нових безпечних умовах і поступово заспокоїтися та перейти на мирні рейки», — зауважила психолог Ірина.
Тому організму необхідно давати можливість відпочити та повернутися до спокійного стану. А цьому сприяє спілкування з близькими та позитивні емоції.
«Ми грали у настільні ігри. Гарне двогодинне спілкування з товаришем тобі замінює два дні перебування в окопі. Або зателефонувати додому, поспілкуватися зі своєю дружиною, подзвонити поспілкуватися з братом. Спілкування, гумор. У медицині чорний гумор шикарно допомагає», — запевняє Володимир.
Організму необхідний відпочинок та перезавантаження. Фото з особистого архіву Володимира
Психолог також звертає увагу на психоедукацію — розуміння процесів в організмі та взаємодії.
На сьогодні існують групи взаємодопомоги як для ветеранів, які повернулися, так і для сімей, куди повернулися ветерани.
Тим людям, які втратили своїх близьких або всі ті, хто відчув на собі страх війни, рекомендується звернутися до фахівців, а не намагатися залишитися наодинці з проблемою.
Адже правильно обраний підхід для покращення психоемоційного стану дозволить швидше повернутися до нормального життя.
