Весняний день у парку Покровська. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Аномально теплий квітень змусив різко змінити гардероб та вигнав людей на вулицю. Адже сидіти вдома, коли навколо така краса, просто неможливо. Для мешканців прифронтового Покровська улюбленим місцем відпочинку є парк «Ювілейний». Кілька років тому тут було завершено реконструкцію і тепер парк перлина міста та його візитівка.
Дивлячись на велику кількість містян, які гуляють, займаються спортом, катаються на велосипедах, роликах та самокатах, можна на мить забути про повітряні тривоги, що лунають у Покровську майже безперервно. Журналісти «Новин Донбасу» пройшлись парком та поспілкувались з місцевими, як це — відпочивати за тридцять кілометрів від лінії фронту.
Першим ділом велосипед
Вздовж невеликого ставка, який покровчани називають «нулівка», протягнулись дві найдовші алеї. Тут дуже зручно кататись на велосипедах, адже вони прямі, широкі та вимощені новою плиткою. Рівно, без ям — їдь собі та насолоджуйся.
Відразу помічаємо хлопчину, який міцно тримає новенький ровер. Можна вгадати, що велосипед щойно з магазину. Він блищить на сонці яскравими фарбами, а на обличчі хлопця задоволена посмішка.
«Ми з сином приїхали з селища Демурине Межівського району (це Дніпропетровська область). У Межовій велосипеди занадто дорогі, тому дешевше сісти на електричку та з’їздити до Покровська», — каже пані Ірина, мама хлопця.
Не встигла вона розрахуватись у магазині, як Артем сів на велосипед та погнав до парку. Мамі нічого не залишалось, як підтримати сина та прогулятись разом. Адже до зворотної електрички ще багато часу.
Пані Ірина з сином Артемом приїхали до Покровська з Дніпропетровської області купляти велосипед. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
«У нас тут ціла програма. Зараз Артем спробує свій подарунок, а потім ми підемо до піцерії. Вже є улюблене містечко біля вокзалу, там смачна піца. Ми з подругами часто буваємо у Покровську. Навіть день народження дітей тут святкуємо», — розповідає Ірина.
Жінку не лякає близькість міста до лінії фронту, адже до їх селища теж частенько прилітає. Вони з Артемом полюбляють гуляти у «Ювілейному», бо тут дуже затишно та красиво. А сьогодні ще й привід є — новий велосипед.
Самостійні подружки
Поки ми розмовляли з гостями міста, парк поступово наповнювався. Настав час прогулянок для школярів, дистанційні заняття закінчились, тож можна відпочити на свіжому повітрі.
Ось група підлітків крокує до тропи здоров’я. За ними помічаємо двох дівчат, шестикласниця Поліна — на велосипеді, а п’ятикласниця Марія опанувала гіроскутер. Марія впевнено тримається на сегвеї. Вона приїхала з сусіднього Родинського, щоб разом покататись зі своєю подругою.
«Тато Поліни мій хрещений, ми з народження майже нерозлучні. Любимо гуляти на вулиці, катаємось, веселимось. Зараз потеплішало, тож ми майже кожного дня ходимо до парку», — говорить Марія.
Подружки Поліна та Марія. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Дівчата також полюбляють скейтборди, у Покровську є невеликий скейтпарк, але вони обирають «Ювілейний», бо тут багато місця. Кажуть, що в такі моменти забувають про війну, та просто насолоджуються спілкуванням.
Тренажерний рай
Ліворуч від озера біля альтанки закоханих розташоване спортивне містечко. Тут є великий майданчик з тренажерами. Два багатофункціональних сучасних поля зі штучним покриттям, де можна грати одночасно у мініфутбол, волейбол, баскетбол та великий теніс. На тренажерах попри жару бачимо перших відвідувачів.
Тренажери просто неба. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
«Я приїхав з міста Миколаїв і вчора тільки дізнався, що тут є такий красивий парк. Чесно кажучи, аналогів «Ювілейному» не бачив ніде. Спочатку шукав тренажерні зали по місту, де можна займатись. Але в парку це безплатно, то чому б не скористатись можливістю», — розповідає пан Данило.
На його думку, тут одні з найкращих тренажерів просто неба. Через напружену роботу у хлопця майже не вистачає часу на відпочинок, тож у вільну хвилину він воліє займатись спортом. Після служби спортивний майданчик на свіжому повітрі — це те що треба.
Данило приїхав до Покровська з Миколаїва та закохався у парк «Ювілейний». Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Великий теніс — не розкіш
Чомусь багато хто вважає, що великий теніс — це спорт для заможних людей. Якщо брати до уваги ціни на професійне спортивне спорядження, можливо так. Але коли є бажання та тенісний майданчик у вільному доступі, до «елітного» спорту може долучитись кожен.
У вихідні дні біля корту збирається черга. Тенісисти грають до певного рахунку та звільняють місце наступним і так по колу. Зараз будній день, тож бачимо лише пару гравців. Пан Костянтин з паном Ігорем відпрацьовують подачі. Вони постійні відвідувачі тенісного корту.
Тенісисти Костянтин та Ігор. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
«Я вже п’ять років граю у великий теніс, — каже Костянтин, — починав ще з ґрунтового корту у спортивному клубі «Металіст». Але тут ближче та зручніше. Грати навчився сам, дивився відео в інтернеті. Намагаюсь приходити сюди тричі на тиждень. Ввечері на корті збирається дуже багато гравців».
Ігор здійснив свою дитячу мрію, коли почав грати у теніс. Для нього це перш за все відпочинок. Чоловіки кажуть, що спорт допомагає зняти напругу через постійні обстріли.
«Ті, хто хоче підвищити свій рівень, їздять до Дніпра на змагання. Але я вважаю, що краще займатись вдома. Навіщо платити по шістсот гривен за годину оренди корту, якщо у Покровську це безплатно», — констатує пан Ігор.
Місто зустрічі — волейбольний майданчик
Поруч з тенісистами на другому майданчику вже чимало хлопців та дівчат. Більша частина готується до волейбольного матчу. А двійка підлітків кидають баскетбольний м’яч у кільце.
Молодь збирається на спортмайданчику майже кожного вечора. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Таїсія, Олег та Богдан — одинадцятикласники. Збираються на гру досить часто. Для комунікації є загальнодоступна група в Телеграмі. Черговий спортивний сезон аматорська команда відкрила вже місяць тому, як тільки потеплішало.
«Ми граємо для задоволення та спілкування. Коли ти віддаєшся грі, то забуваєш про буденні проблеми, а концентруєшся тільки на волейболі. Іноді чуємо, як в небі над парком пролітає літак, а може то і не літак зовсім, але не звертаємо на це увагу. Ми втомились думати про війну», — кажуть підлітки.
Попереду у них складання незалежного мультипредметного тесту. Скоро друзі будуть навчатись у різних містах України, тож ще є трохи часу побути разом та пограти в улюблений волейбол.
Скоро друзі закінчать школу, тому зараз насолоджуються грою у волейбол та спілкуванням. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Рибалка та рибаки
Від спортивного містечка ми йдемо на інший беріг ставку, там багато рибалок. З дерев’яного пірса люди керують катерами на радіоуправлінні. Тут бувають цілі змагання. Але зараз нас цікавлять ті, хто намагається здобути рибу.
Для любителів посидіти з вудкою є спеціально облаштовані місця. Це стволи старих дерев, які отримали друге життя та служать людям для відпочинку. На одній такий природній лавці тато з двома хлоп’ятами чергують біля вудок. Пан Євген часто привозить синів до води, бо рибалка — це улюблене родинне заняття.
Родина відпочиває біля води. Фото: Новини Донбасу
«Ще ми разом катаємось на велосипедах, — каже старший син Артур, — тато тільки вчора навчив Влада кататись. Але ходити на рибалку полюбляємо більше».
Євген додає, що до війни вони разом об’їздили всі рибні місця в окрузі. Залишались навіть на нічну рибалку. Артур колись сам витягнув коропа на півтора кілограма. А зараз далеко їздити небезпечно, тому вони обирають парк «Ювілейний».
«Риба у ставку є, я бачу як вона грає, але поки ми нічого не спіймали», — досадує малий Влад. Проте відпочинок біля води розслабляє дітей. А це зараз найважливіше.
Брати Артур та Влад полюбляють рибалити разом з татом. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Собаки та їх виховання
Парк «Ювілейний» friendly для володарів песиків усіх мастей. Тут можна побачити кумедних йорків з хвостиками на голові, які чинно проходжуються та демонструють останні новинки собачої моди. Або бельгійську вівчарку, яка веде свого хазяїна на тренування та несе гумове коло в зубах.
Спеціально облаштованого собачого майданчика немає, тому володарі більш серйозних порід обирають місця для вигулу якомога далі. Ми бачимо як чоловік та жінка тренують добермана.
Пан Ігор чи не єдиний кінолог зараз у Покровську. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Це місцевий кінолог, пан Ігор. Він займається собаками майже чверть сторіччя. Наразі серед його учнів чотирилапі вихованці пані Оксани. Нещодавно одна з її собак породи малінуа закінчила навчання, тепер настала черга для добермана.
«Взагалі окрім малінуа в мене ще чотири добермани. Я заводчиця, являюсь членкинею Дніпровського клубу. Собаки — то моя любов. Але їх треба виховувати, тому намагаюсь займатись з молодняком десь з п’яти місяців», — розповідає Оксана.
У пана Ігоря завжди є клієнти. Бо наразі він чи не єдиний кінолог у місті.
Пані Оксана з однією зі своїх собак. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
Все буде добре
На останок ми робимо кілька загальних кадрів с лівого берега «нулівки». Парк «Ювілейний» відкривається у всій красі. З динаміків ллється музика, яскраво світить весняне сонце, небо таке синє, що аж дух захоплює. Не хочеться вірити, що фронт поступово наближається до Покровська. Тому відчайдушно женемо погані думки. Тримаймося! Все буде Україна!
Вид на парк з лівого берега ставка. Фото: Дар’я Хрипкова / Новини Донбасу
