Ворог визначив два напрямки по обидва боки від Печенізького водосховища.
За інформацією британського видання, росіяни прагнуть вийти на таку відстань, з якої можна діставати до Харкова з артилерії.
Російські окупанти планували частково оточити Харків та чинити тиск на схід від Печенізького водосховища. Про це пише британський журнал The Economist.
У виданні зазначають, що від початку наступу росіяни сповільнили свій темп. Українським військовим вдається стримувати їх. Ворог має близько 48 000 солдатів, проте сил для «великої атаки на Харків» не має. При цьому, ситуація може швидко змінитися. Зараз Росія формує колону у Курській області, по інший бік кордону від Сум. Українські військові готуються до нового удару на схід від Вовчанська, у бік селища Білий Колодязь. Крім того, бої відновилися у районі Куп’янська. За інформацією The Economist, 17 травня українські військові втратили контроль над селом Берестове.
Путін називав «єдиним наміром» нового наступу створення буферної зони між Україною та прикордонним Бєлгородом і казав нібито про відсутність плану загрожувати Харкову. Однак британське видання зазначає із посиланням на «військові плани», які в нього опинилися, що насправді Путін мав такі плани. Він хотів часткового оточення Харкова.
«Але це, можливо, відображає реалії, що розвиваються на полі бою, а не наміри. Отримані військові плани, деталі яких були надані The Economist, свідчать про те, що росіяни шукали можливість частково оточити Харків і чинити тиск на українські формування на схід від Печенізького водосховища. Операція нібито була запланована на 15-16 травня, але була перенесена майже на тиждень з невідомих причин», — пише The Economist.
У «військових планах», які є у розпорядженні виданні, йдеться про те, що ворог визначив два напрямки атаки по обидва боки від Печенізького водосховища. Він планував, що наступ на західному напрямку за 72 години виведе російські підрозділи у радіус артилерійської досяжності до Харкова біля села Борщова. Однак їх зупинили група 92-ї бригади, яку передислокували. Українські захисники відкинули ворога на десять кілометрів.
На Вовчанському напрямку, далі на схід, окупанти хотіли прорватися до селища Печеніги. Спочатку вони швидко наступали, оскільки територія не була укріплена мінними полями та серйозними інженерними укріпленнями.
У матеріалі The Economist зазначають, що багато військових у Харкові розлючені через те, що окупанти так швидко змогли просунутися уперед. Дехто критикує затримку допомоги від заходу, що, на їхню думку, сприяло російській агресії та послабило оборону Україні. Інші зауважують на некомпетентності чи навіть зраді, які «зіграли більш значну роль». Ще одна версія, яку наводить видання, — про змову українських та американських політиків щодо «продажу Харкова».
«Також поширюються теорії змови про те, що політики в Києві чи Вашингтоні, можливо, продають Харків напередодні потворної мирної угоди. Офіційні українські наративи, які представляють райдужну картину, не допомагають заспокоїти нерви. «[Президента Володимира] Зеленського тримають у теплій ванні», — скаржиться офіцер Денис Ярославський. «Ми вважаємо, що президент повинен налаштуватися на ситуацію на місці, а не наслідувати Путіна, людину, життя якої обертається навколо паперів, які йому приносять його помічники». Урядовий чиновник, який побажав залишитися анонімним, припускає, що пан Зеленський уже відчув, що може не отримати повної правди. «Принаймні так він кричить на своїх генералів», — пише The Economist.
Як писав UA-NEWS.in.ua, минулої доби кількість боєзіткнень на Харківському напрямку зменшилася майже удвічі у порівнянні з попередньою добою. Окупанти п’ять разів намагалися прорвати оборону українських захисників біля міста Вовчанськ, села Стариці (на захід) та неподалік Липців.
